Чи може роботодавець позбавити працівника права на оплату праці за простій унаслідок війни, обґрунтовуючи це тим, що особа отримала статус ВПО та отримує допомогу?

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України, працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов'язаних із бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв'язку з небезпекою для життя і здоров'я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

У разі якщо роботу можна виконувати дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов'язки з відповідною оплатою.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої роботу виконує працівник поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Якщо з працівником відсутній зв'язок, до з'ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Якщо такої можливості немає, працівнику можуть бути надані відпустки, у тому числі і без збереження заробітної плати.

У разі якщо роботодавець працівника не здійснює діяльність у зв'язку з воєнними діями, усім працівникам, незалежно від місця їх перебування, установлюють простій або трудовий договір може бути призупинено (стаття 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").

Якщо простій не оголошено, місце перебування працівника невідоме, трудові обов'язки він не виконує, доцільно обліковувати його відсутність як відсутність із нез'ясованих причин. Але така відсутність не може бути підставою для звільнення працівника за прогул.

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України).

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Тобто законодавство не передбачає позбавлення працівника роботи, якщо той отримав статус ВПО та соціальні виплати, а навпаки, просить роботодавців усіляко підтримувати працівників та не призупиняти робочі відносини, якщо це можливо.