Forensic & OSINT: корпоративне шахрайство та фінансові злочини

Спікер: Артем Ковбель

1. Що таке форензик: дефініція, правове регулювання, історія походження.

2. Дерево шахрайства (Fraud Tree) або основні ризики для бізнесу.

3. Трикутник шахрайства: портрет корпоративного шахрая та психологія поведінки зловмисників.

4. Основні запити на проведення форензик-розслідувань та сфери їх застосування.

5. Тренди форензик 2025–2026 років.

Перерва

Спікер: Артем Ковбель

1. Індикатори недобросовісних дій у бізнесі (Red Flags).

2. Департаменти компанії, що найбільш наражаються на небезпеку шахрайства.

3. Методи протидії недобросовісним діям у бізнесі.

4. Етапи підготовки форензик-звіту та його складові.

5. Етапи проведення фінансового розслідування.

6. Практичні кейси форензик.

Перерва

Спікерка: Ганна Горбенко

Про блок

Більшість фінансових злочинів не виглядають як злочини на старті.

Вони виглядають як нормальні операції, нормальні компанії, нормальні контрагенти — до того моменту, поки хтось не починає дивитися глибше, ніж поверхня.

Цей блок — не про “як шукати інформацію в інтернеті”.

Це про те, як перетворити розрізнені дані в систему мислення, яка дозволяє бачити ризик до того, як він матеріалізується.

Ми будемо говорити про те, як комплаєнс-функція виходить за межі контролю і стає аналітичною функцією, яка працює з поведінкою, зв’язками, патернами і непрямими сигналами.

1. Інтернет як доказове та аналітичне середовище

- Відкриті дані як джерело доказів і як джерело гіпотез

- Різниця між “знайти інформацію” і “побудувати доказову логіку”

- Обмеження відкритих джерел і типові помилки аналітиків

- Як формувати доказову базу, яка витримує перевірку (внутрішню і зовнішню)

2. Архітектура відкритих даних у фінансових розслідуваннях

- Корпоративні реєстри (національні та міжнародні)

- Судові та регуляторні бази

- Санкційні списки та їх практичне застосування

- реєстри бенефіціарів і активів

- витоки даних (Offshore leaks, інші масиви)

Ключове: як комбінувати джерела, щоб отримувати не факт, а картину

3. Встановлення бенефіціарів і прихованих зв’язків

- Типові моделі приховування власності

- Номінальні власники, проксі-структури, багаторівневі юрисдикції

- Як виглядають “штучні” структури і як їх відрізнити від реального бізнесу

- Практичні підходи до виявлення пов’язаних осіб і компаній

Перерва

Спікерка: Ганна Горбенко

4. Побудова зв’язків: від даних до мережі

- Мapping: люди — компанії — активи — операції

- Як будувати карту зв’язків і читати її

- Що таке “аномалія” в структурі зв’язків

- Використання аналітики для виявлення прихованих центрів контролю

5. Комплаєнс як система раннього попередження (early warning system)

- Чому класичний KYC більше не працює як єдиний інструмент

- Перехід від перевірки “хто це” до аналізу “як поводиться”

інтеграція OSINT у: onboarding клієнтів, перевірку контрагентів, транзакційний моніторинг

- Ризик-орієнтований підхід: як будувати систему, а не набір перевірок

6. Типові індикатори ризику (red flags), які не видно без аналітики

- Непрямі сигнали: зміна поведінки, структура операцій, зв’язки

- “Чисті” компанії з ризиковим бекграундом

- Кейси, де ризик видно тільки через комбінацію джерел

- Як не пропускати слабкі сигнали

7. Практичний кейс

- Повний розбір кейсу фінансового розслідування

- Від гіпотези до доказової моделі

- Побудова зв’язків

- Формування висновків для бізнесу/банку/регулятора

Що отримають учасники

- Розуміння, як працюють сучасні фінансові розслідування поза теорією

- Навик бачити ризик не в документах, а в структурі і поведінці

- Підхід до використання OSINT як частини комплаєнс-системи

- Практичну логіку: як переходити від даних до висновків

Формат

Глибокий розбір кейсів з практики фінансових розслідувань, демонстрація реальних інструментів і підходів, робота з логікою, а не просто з джерелами, відповіді на питання учасників