(0)
Дії роботодавця у зв'язку з призовом працівника

Дії роботодавця у зв'язку з призовом працівника

14 Травня 2018

Дії роботодавця у зв'язку з призовом працівника

Пропонуємо Вашій увазі матеріал електронного аналітичного щоденника «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН». Видання входить в системи ЛІГА:ЗАКОН. З питань використання видань «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» та «ЮРИСТ & ЗАКОН» чи їх підключення звертайтесь за тел.: (044) 501-3-700.





.
Закони, пов’язані з цією статтею, детальні консультації, коментарі податкових органів – все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Закажите бесплатную презентацию
Виконати свій обов'язок перед Вітчизною районний (міський) військкомат запрошує громадянина повісткою за формою, наведеною в додатку 18 до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу і прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352 (далі – Постанова № 352).

У повістці обов'язково мають бути: прізвище, ім'я та по батькові призовника; адресу призовного пункту, до якого йому необхідно прибути; дату й час прибуття; підпис районного військового комісара та печатка відповідного військкомату.

Повістку вручають призовникам не пізніше ніж за 5 днів до відправлення на обласний збірний пункт.

Призовник, який отримав повістку, повинен прибути в установлений строк до військкомату для відправлення на обласний збірний пункт (ч. 8 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі – № 2232), п. 90 Положення № 352).

Повістку призовник пред'являє своєму роботодавцю. Вона разом із відповідною заявою працівника-призовника є підставою для видання наказу про його звільнення на період служби від роботи та для надання йому трудових гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). Причому це може бути як оригінал повістки, так і її засвідчена копія.

Керуючись повісткою та заявою працівника, на підприємстві видається наказ про увільнення такого працівника від виконання його трудових обов'язків на час строкової служби.

Про призов громадян на строкову військову службу військкомат також письмово має повідомити підприємство, на якому ці громадяни працюють (абзац третій п. 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008). Зробити це він зобов'язаний у 10-денний строк (лист Міноборони від 20.11.2015 р. № 116/2/2/21362)

З п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП одразу бачимо, що призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу в загальному випадку є підставою для припинення з ним трудового договору.

Проте у випадках, перелічених у ч. 3 ст. 119 КЗпП, за військовослужбовцем зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток.

У цій ситуації слід керуватися саме ч. 3 ст. 119 КЗпП. Вона зобов'язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток за працівниками, які призвані на строкову військову службу під час дії особливого періоду. Про це ж свідчить і ч. 2 ст. 39 Закону № 2232.

Нагадаємо, що визначення особливого періоду надано в законах України "Про оборону України" від 06.12.91 р. № 1932-XII і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 р. № 3543-XII.

У листі від 01.10.2015 р. № 322/2/8417 військове відомство зазначило, що особливий період настав в Україні з моменту видання Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 р. № 303/2014.

Скасування особливого періоду буде проведено окремим указом про демобілізацію після стабілізації обстановки на сході України. На сьогодні "скасовуючого" указу, про який ідеться в цьому листі, немає. Тому особливий період продовжує діяти й тепер (таку саму позицію висловлено й у листах Міноборони від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 і від 20.10.2016 р. № 316/1/903).

А оскільки так, то роботодавець зобов'язаний забезпечити реалізацію гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, щодо працівників, призваних на строкову військову службу, аж до закінчення особливого періоду або до дня їх фактичного звільнення з військової служби.

У Табелі обліку використання робочого часу дні проходження працівником строкової військової служби потрібно відображати літерним ("ІН") або цифровим кодом ("22") як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Крім того, вважаємо за потрібне попередити, що в разі звільнення мобілізованого працівника на роботодавця очікують такі наслідки:

1. Відновлення працівника на роботі через суд (є приклади судової практики, які на це звертають увагу: постанова Дмитрівського міського суду Донецької області від 13.09.2016 р.; постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.01.2017 р.; постанова Славутицького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2016 р.);

2. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника на підставі ст. 235 КЗпП;

3. Фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. Так, за недотримання гарантій і пільг, належних працівникам, які призиваються на військову службу, передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення такого порушення (на сьогодні це 32000 грн). При цьому штраф нараховується за кожного працівника, щодо якого допущено таке порушення;

4. Адміністративна відповідальність на підставі ст. 41 КУпАП - штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн).

Середній заробіток для оплати днів строкової військової служби працівника потрібно розрахувати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок № 100), виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю призову.

Середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховують один раз. Щомісячно її перераховувати не потрібно. Але якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві було підвищено тарифні ставки (оклади), середньоденну (середньогодинну) зарплату необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення (п. 10 Порядку № 100).

Орієнтуючись на отриману в результаті такого розрахунку величину, потрібно нарахувати середній заробіток за робочі дні за графіком роботи підприємства протягом усього періоду військової служби.

Виплачують середній заробіток так само, як виплачують звичайну зарплату, тобто в строки, установлені в колективному договорі, з урахуванням вимог ст. 115 КЗпП для її виплати:

у робочі дні;

не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.



Ганна Загорулько,
ТОВ АФ "Профі-Аудит"




Законодавство, пов’язане з цією статтею,
консультації та коментарі податкових органів –
все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Система ЛІГА:ЗАКОН беЗКОШТОВНА презентацІя