Розмови про реформування законодавства про працю точаться вже навіть не роки, а десятиліття. Чинний КЗпП був ухвалений ще в 1971 році й попри численні зміни вже не відповідає сучасним реаліям, викликаючи нарікання як працівників, так і роботодавців.
І ось нарешті на сайті СПО профспілок оприлюднили для обговорення проєкт Трудового кодексу України, розроблений у Мінекономіки.
У разі його ухвалення ТК прийде на заміну КЗпП і буде визначати правові механізми реалізації права на працю, його захисту та увиразнює баланс інтересів працівників і роботодавців. Зокрема у ТК хочуть досягнути:
- зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
- спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин;
Ще більше матеріалів та аналітики в системах ЛІГА:ЗАКОН
- стимулювання суб'єктів господарювання до створення робочих місць;
- «дебюрократизації» трудових відносин;
- забезпечення недискримінації працівників та реалізацію принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності.
Цікаво, що до проєкту ТК включені норми, які зараз містяться у Законах України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про колективні угоди та договори», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Більше того, у проєкт ТК, порівняно із чинним законодавством про працю, додатково вписали норми, які регулюють питання щодо:
1) порядку укладення обов'язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
2) визначення ознак трудових відносин. А саме - договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаватимуть трудовими за наявності трьох і більше таких ознак:
- особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
- виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов'язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота;
3) врегулювання праці домашніх працівників. На них поширять загальні положення щодо тривалості робочого часу з певними особливостями. Домашнім працівникам з числа неповнолітніх тривалість роботи будуть встановлювати з урахуванням часу, необхідного для здобуття або завершення ними освіти;
4) вдосконалення умов реалізації права на відпустку. Щорічна основна оплачувана відпустка надаватиметься працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи у відповідного роботодавця працівник набуде право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи. Загалом будуть такі види відпусток:
- щорічна основна оплачувана відпустка та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;
- відпустки у зв'язку з навчанням;
- соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, працівникам, які усиновили дитину (дітей), при народженні дитини, працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи);
- відпустки без збереження заробітної плати;
5) нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
6) врегулювання нагляду за додержанням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.
Передбачено, що Трудовий кодекс повинен набрати чинності з 1 січня 2025 року.