Огляд законодавчих змін від 03.01.2020

У Раді вже зареєстровано законопроект № 2708 про працю, напередодні схвалений Урядом. Він має змінити застарілий КЗпП.
Поряд із новелами у трудових відносинах і виписуванням норм нового по суті Трудового кодексу законотворці хочуть переписати й низку інших законів України. Серед них - Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 р. № 1282-XII.
З об'єктів індексації приберуть оплату праці (грошове забезпечення). Зникне й решта норм, які регулювали порядок індексації оплати праці.
Проте новий законопроект про працю не передбачає механізмів, які б гарантували підвищення оплати праці. Єдиним таким механізмом залишиться розмір мінімальної зарплати. Цей показник ураховуватиме прогнозний індекс споживчих цін, а його розмір визначатимуть у держбюджеті.
Водночас мінімальний посадовий оклад становитиме не менше ніж 50 % мінімальної зарплати.

 У газеті "Голос України" від 28.12.2019 опубліковано підписаний Президентом Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" від 18.12.2019 р. № 391-IX. Тому запроваджені ним зміни до ПКУ і Закону № 481 діють уже з 29 грудня 2019 року.
Ми вже аналізували зміст законопроекту № 2317, який і було перетворено на Закон № 391. А зараз пропонуємо до вашої уваги топ-15 новацій останнього:
1. Не вважатимуть акцизним складом пересувним паливний бак транспортного засобу.
2. Названо умови віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання.
3. Штрафуватимуть за відсутність складання чи реєстрації перших примірників акцизних накладних / перших примірників розрахунків коригування до таких накладних.
4. В акцизній накладній будуть три нові обов'язкові реквізити.
5. Уточнено можливість складення зведеної акцизної накладної.
6. Додано три випадки, коли особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну.
7. Визначено алгоритм дій у разі зазначення платником податку в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася.
8. Штраф за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м, застосовуватимуть не з 1 січня, а з 1 квітня 2020 року.
9. Норми п. 128¹.3 ПКУ про штраф за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м, починають застосовувати з 1 квітня 2020 року.
10. Суб'єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизного податку, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником такого податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку.
11. Роздрібною торгівлею пальним уважатимуть ще й реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
12. Оптову торгівлю біоетанолом на території України здійснюватимуть виробники біоетанолу за наявності ліцензії на виробництво біоетанолу.
13. Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального лише в споживчій тарі до 5 л, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
14. З'явиться штраф у 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481.
15. Початок застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії перенесено з 1 січня на 1 квітня 2020 року.

 Фіскали роз'яснили, як платник податку може виправити помилки в декларації з податку на прибуток.
За їхніми словами, помилки, які самостійно виявив платник у поданій декларації з податку на прибуток (далі – Декларація), можна виправити:
– через подання уточнюючої Декларації за формою, чинною на час подання (зі сплатою суми недоплати та 3 % штрафу від такої суми);
– через відображення уточнених показників у складі поточної Декларації за будь-який наступний податковий період (включивши суму недоплати та 5 % штрафу від такої суми).
Зверніть увагу!
Якщо після подання Декларації за звітний період платник податків подає звітну нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання за такий самий звітний період, то зазначені вище штрафи не застосовують.
Фіскали вказали, що в разі виправлення помилок у складі поточної Декларації за будь-який наступний податковий період помилки відображають у додатку ВП до Декларації, у якому платник податку вказує правильні показники за уточнюваний податковий період.
Додаток ВП заповнюють окремо до кожної Декларації, яку виправляють. При цьому у складі звітної Декларації можна уточнювати показники за один звітний період і подати один додаток ВП.
Якщо ж виправлення проводять в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюють, а правильні показники зазначають безпосередньо в такій уточнюючій Декларації.
Також податківці наголосили, якщо внаслідок виправлення помилок змінюються показники, відображені у фінзвітності, то платник податку на прибуток повинен подати й виправлену фінзвітність.
За повідомленням ГУ ДПС у м. Києві

 Уряд визначив порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (постанова КМУ від 27.11.2019 р. № 1084).
Тепер дані, які містить реєстр застрахованих осіб, прийматимуть для підтвердження трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій і для інших цілей, передбачених законодавством.
Мінфін в місячний строк перегляне форму звіту з ЄСВ задля появи в ньому граф для обліку відомостей про посади, кваліфікацію та умови праці застрахованих осіб.
Порядком № 1084 передбачено, що відомості про трудову діяльність працівника подають ПФУ через веб-портал електронних послуг у вигляді сканованих копій документів з обов'язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису. Зазначені відомості можуть бути подані також в оцифрованому вигляді. Вимоги до формату інформації встановить ПФУ.
Застрахованій особі буде повідомлено про те, що в трудовій книжці немає необхідних записів або, навпаки, неправильні чи неточні записи про періоди роботи, або є інші розбіжності (зокрема, за періоди страхового стажу після 1 липня 2000 р. за даними реєстру застрахованих осіб) через її електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ.
Проте задля повного втілення в життя обліку трудової діяльності в електронній формі необхідно прийняти законопроект № 2686, який 27.12.2019 уряд подав до Ради. Він має скасувати паперові трудові книжки працівників.
Тепер під час прийняття на роботу не вимагатимуть трудову книжку. Натомість можна подавати інформацію (резюме) про отримання спеціальних знань, досвід роботи за професією (посадою), наявність і застосування професійних навичок, виконувані роботи (надані послуги) у довільній формі, а також характеристики, рекомендації та інші документи, що характеризують попередню роботу.
Не відстає від цього процесу й ПФУ, який створив новий сервіс на веб-порталі електронних послуг, який дозволяє переглядати відомості про трудову діяльність. Як ми вже повідомляли, електронна трудова книжка вже стала реальністю на порталі ПФУ. Йдеться про функцію "Електронна трудова книжка", де вказуватимуть інформацію про всі трудові відносини працівника за даними звітних відомостей роботодавців. Там же буде й інформація про сплачені страхові внески з 1998 року.
Щоб скористатися послугою, необхідно зареєструватися на веб-порталі ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

 Із 01.01.2020 відкрито новий депозитний рахунок 3557 у ДКСУ на ім'я Державної митної служби для зарахування коштів підприємств у вигляді авансових платежів (передоплати), що вносять до/або під час митного оформлення.
Кошти на депозитний рахунок 3734, відкритий у ДКСУ на ім'я Державної митної служби України, зараховували до 31.12.2019.
Залишки коштів, які знаходяться на депозитному рахунку 3734, переведуть на новий депозитний рахунок 3557 Державної митної служби України та можуть бути використані для митного оформлення товарів підприємств.
Реквізити нового рахунку Державної митної служби України, який функціонує з 01.01.2020:
рахунок: UA988999980355789000001101079;
банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство);
МФО банку: 899998;
Отримувач: Державна митна служба України;
ЄДРПОУ: 43115923.
Зверніть увагу! Цей рахунок не призначено для митного оформлення товарів громадян! Авансові платежі для митного оформлення товарів громадян зараховують на рахунки митниць Державної митної служби України.
За повідомленням сайту ДФС.
Також із 03.01.2020 діють:
– нові реквізитами бюджетних рахунків на 2020 рік;
– реквізити рахунків для сплати ЄСВ за областями на 2020 рік.

 ДПС анонсувала зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
На офіційному порталі ДПСУ оприлюднено проект наказу Мінфіну "Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків". Завдяки запропонованим змінам, зокрема, заплановано:
– вдосконалити підхід до процесу відбору платників податків для зарахування до плану-графіка проведення документальних планових перевірок;
– оновити критерії ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків із урахуванням галузевої та регіональної специфіки, результатів попередніх аудитів, судової практики та даних, які можуть бути отримані від державних органів ("відкритих джерел").
Крім того:
– з Порядку мають бути виключені посилання на положення МКУ, якими передбачено, що план-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог ст. 346 МКУ;
– з переліку критеріїв ризику виключать критерії ризику платників податків – учасників ЗЕД, яких перевіряютьс щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, та з розділу І плану-графіка виключать підрозділ C "Платники податків та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи".

 У газеті "Голос України" від 28.12.2019 опублікували новий Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX. Він прийде на зміну чинному Закону № 1702.
Закон передбачає передусім збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (із 17 до 4). Тобто банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг про фінансові операції на суму понад 400 тис. грн та пов'язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які провадять діяльність в антилегалізаційній сфері.
Зверніть увагу, що розширено коло суб'єктів, які повідомлятимуть Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції. Сюди додали осіб, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування.
Також удосконалено процедуру розкриття суб'єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), запроваджено оновлену систему покарань за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу.
Закон вводить обов'язок для платіжних систем:
– супроводжувати грошові перекази інформацією про платника й одержувача переказу;
– забезпечувати наявність і повноту інформації про платника та одержувача платежу;
– установлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.
Цей Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування.

 27.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)" від 03.12.2019 р. № 322-IX.
Отже, банківську таємницю розкриватимуть податківцям у випадках та в обсязі, визначених Угодою FATCA та іншими ратифікованими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, або згідно з укладеними на підставі таких міжнародних договорів міжвідомчими договорами.
Водночас маємо й зміни до ПКУ, які вносить Закон України від 03.12.2019 р. № 323-IX.
З'явилися визначення "підзвітний рахунок", "фінансовий агент", "фінансовий рахунок". А для виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти вживатимуть заходів, завдяки яким установлюватимуть держави або території, резидентом якої є:
а) фізична особа – власник фінансового рахунка;
б) юридична особа – власник фінансового рахунка;
в) фізична особа – кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.
Передбачено накладення штрафу в розмірі 100 мінзарплат (у розмірі, установленому на 1 січня звітного року) за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки.
Закон США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) має за мету перешкодити ухиленню від сплати податків американськими громадянами, які працюють на території інших держав. Цей закон зобов'язує іноземні банки та інші фінансові установи надавати до податкової служби США інформацію про номери рахунків, обороти за рахунками та залишки на них. США є єдиною країною, у якій усі без винятку громадяни є її податковими резидентами незалежно від місця проживання.

 Просту й прозору процедуру передачі в оренду державного та комунального майна запроваджує Закон України від 03.10.2019 р. № 157-IX.
Етапи передачі в оренду державного та комунального майна включатимуть такі етапи:
1) приймають рішення про намір передачі майна в оренду;
2) вносять інформацію про потенційний об'єкт оренди до електронної торгової системи (далі – ЕТС);
3) приймають рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного з переліків;
4) опубліковують інформацію про потенційний об'єкт оренди;
5) розміщують в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду;
6) проводять аукціон на право оренди майна або передають об'єкт в оренду без проведення аукціону, укладають і публікують в ЕТС договір оренди.
Також з'являться бази публічних переліків державного та комунального майна, що здається в оренду. Зокрема, передбачається створення двох переліків:
– першого типу (перелік об'єктів, щодо яких ухвалено рішення про передачу в оренду на аукціоні);
– другого типу (перелік об'єктів, щодо яких ухвалено рішення про передачу в оренду без проведення аукціону).
Стартову орендну плату на аукціонах розраховуватимуть не від оцінки майна, а від його балансової вартості станом на останнє число місяця, який передує даті визначення цієї орендної плати. Переоцінку потенційного об'єкта оренди здійснюють у разі відсутності балансової вартості, якщо залишкова балансова вартість об'єкта дорівнює нулю або якщо залишкова балансова вартість об'єкта оренди становить менше 10 % від його первісної балансової вартості.
Законом визначають перелік випадків, у яких фізичні та юридичні особи не можуть бути орендарями державного та комунального майна.
Договори оренди державного або комунального майна, укладені раніше, продовжують діяти в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності Законом № 157-IX, до дати, яка настане раніше: набрання чинності рішенням КМУ чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади).