Господарський кодекс, який скасувала Верховна Рада, визначав основні засади господарювання в Україні і регулював господарські відносини, що виникали в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
Згідно з метою, що зазначена в преамбулі Кодексу, він мавзабезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищити ефективність суспільного виробництва, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
На практиці ми бачили, що ці засади не відповідали дійсності, а по факту ми мали суперечності у правозастосуванні та судовій практиці, невідповідність норм Господарського кодексу запитам бізнесу, суперечність з Цивільним кодексом, декларативність (показовість) норм тощо.
Ще більше матеріалів та аналітики в системах ЛІГА:ЗАКОН
Чому Господарський кодекс став проблемою?
Коли прийняли Господарський кодекс у 2023 році, він був спробою врегулювати господарські відносини, але з самого початку почав викликати критику з таких причин:
1. Суперечність із Цивільним кодексом. Господарський і Цивільний кодекси одночасно регулювали низку господарських відносин, але по-різному. Так, наприклад, Господарський кодекс передбачав поняття "господарських зобов'язань", які відрізнялися від "цивільних зобов'язань", визначених у Цивільному кодексі. Це породжувало плутанину при вирішенні питань, як-от визначення відповідальності за невиконання договору. Тобто, якщо один бізнес уклав договір із іншим, спір міг вирішуватись як через застосування Господарського кодексу, так і через Цивільного. У результаті судді часто ухвалювали протилежні рішення, посилаючись на різні кодекси, що створювало правову невизначеність.
2. Бланкетні норми. Більша частина Господарського кодексу містить норми, які посилаються на інші норми, або зазначають закон, яким регулюється те чи інше питання. Наприклад, стаття 80 Господарського кодексу "Порядок створення, функціонування та припинення господарських товариств регулюється Цивільним кодексом України та законом", стаття 83 "Особливості реєстрації господарських товариств, які здійснюють банківську діяльність і діяльність із страхування, а також професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, визначаються цим Кодексом та відповідними законами".
3. Радянське регулювання майнових відносин. Господарський кодекс закріплював радянські підходи до управління державним майном, які не відповідали сучасним ринковим умовам. Наприклад, передбачалося збереження поняття "господарського відання" та "оперативного управління", що суперечило принципам приватної власності, закріпленим у Цивільному кодексі.
Що передбачає новий Закон?
Закон має на меті:
· уніфікувати та вдосконалити організаційно-правові форми юридичних осіб (видів підприємств), водночас забезпечивши стабільність і передбачуваність правового регулювання
· удосконалити механізм здійснення права державної та комунальної власності, а також механізм контролю за ефективним управлінням об'єктами державної та комунальної власності
· підвищити рівень інвестиційної привабливості держави
Відповідно усі державні та комунальні унітарні підприємства повинні бути перетворені на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Для комунальних підприємств процес гнучкіший - громади самі вирішуватимуть, чи потрібно їм перетворення.
Операції з майном підприємств, де держава володіє понад 50 % акцій, проводитимуться через систему "Прозорро.Продажі". Це зробить процеси відкритими та ласть змогу зменшити корупційні ризики. Державні підприємства будуть зобов'язані публікувати фінансові звіти, що забезпечить підзвітність та прозоре управління.
Для майна, яке не підлягає приватизації, вводиться механізм узуфрукту - держава контролюватиме його використання, щоб уникнути зловживань.
Підприємства збережуть свою діяльність у перехідний період, а Закон гармонізує нові правила із Цивільним кодексом та Законом "Про місцеве самоврядування". Деякі положення Господарського кодексу тимчасово залишатимуться чинними, щоб уникнути правових прогалин.
Закон також дозволятиме територіальним громадам створювати юридичні особи (підприємства) для ефективного управління майном і реалізації соціальних проєктів.