(0)
Новости

Новости

11 Січня 2022

Роз’яснення ВРУ щодо застосування РРО/ПРРО

З 01.01.2022 року майже всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції повинні застосовувати РРО/ПРРО. 

Ми слідкуємо за всім, що стосується питань застосування РРО/ПРРО, і прагнемо забезпечити наших читачів корисною інформацією. Тож Вашій увазі огляд узагальнюючої відповіді, щодо найбільш поширеніших та гострих питань, які турбують як спільноту бухгалтерів, так і ФОПів від комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Даний лист-роз’яснення не врегульовує всі питання, які виникають, але дає чітке тлумачення та розуміння деяких з них.

Отже, розглянемо, які питання висвітлив комітет ВРУ.

1. Для яких ФОП-єдинників застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим?

Нагадаємо, що 23.12.2021 р. зазнала змін Постанова №1336, якої визначено перелік суб'єктів господарювання, які можуть не застосовувати РРО/ПРРО, але зобов'язані використовувати КОРО та РК.

Так, зокрема, ФОП-єдинники, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), можуть здійснювати її без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО). 

2. Чи повинні ФОП-єдинники вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами.

3. Чи повинні ФОП-єдинники вести облік доходів та витрат?

Законодавством визначено, що платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

ФОП не повинні підтверджувати документами (в т. ч. первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог ПКУ. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.

Документами, які підтверджують дохід ФОП, є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП-єдинники І групи), оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП-єдинником, підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно із постановою КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Нагадаємо, що під час здійснення розрахунків облік товарних запасів повинні вести ФОП:

  • на загальній системі оподаткування;
  • єдинники, які є платниками ПДВ, зокрема, єдинники 3 групи, ставка ЄП 3%;
  • єдинники, які не є платниками ПДВ, але продають технічно складні побутові товари, на які діє гарантійний ремонт, ліки та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Всі інші підприємці не зобов’язані вести облік товарних запасів.

З 26.11.2021 р. облік товарних запасів ФОП потрібно вести за Формою ведення обліку товарних запасів, що затверджена наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496. Підприємець самостійно може обрати форму обліку - електронну або паперову.

Важливо! До 26 листопада підприємці, яким потрібно вести облік товарних запасів, могли його вести у будь-якій формі, адже жодних вимог не було.

З 26 листопада 2021 року з’явилася затверджена форма, а підприємці мають дотримуватися вимог її ведення. 

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись (в поштове відправлення вкладається документ на товар - товарний чек, накладна тощо).

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою (у розумінні Закону №265/95-ВР) з обов’язковою видачею фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електронну пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У такому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись, а в поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою, у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі IBAN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

Ось такі відповіді було надано комітетом ВРУ. Крім того, комітет просить Мінфін, НБУ, ДПСУ враховувати викладену позицію під час розгляду звернень платників податків.

Однак, питання щодо застосування РРО/ПРРО за умови передплати та післяплати все одно потребує більш чіткого та ширшого роз’яснення.

Так, комітет ВРУ висловив свою позицію стосовно продажу товарів за умови передплати та післяплати: такі оплати здійснюються декількома платежами, на які продавець оформлює та видає окремі фіскальні чеки на кожну розрахункову операцію.

Але виникає питання, як оформити ці чеки? Серед бухгалтерської спільноти  та в соціальних мережах піднімається це питання. І кожен тлумачить цю ситуацію так, як розуміє. Хтось вводить велику кількість найменуванням товарів в Довідник Номенклатури з позначкою «Передплата», хтось зазначає % від суми передплати до назви товару. Зрозуміло, що з передплатою зазвичай продаються більш вартісні товари або товари, які потребують перевірки цілісності, якості тощо. Операція з передплати та післяплати, у такій ситуації, задовольняє і продавця, і покупця.

Тобто, хотілось би отримати чітку і розширену відповідь на питання щодо оформлення розрахункових документів при здійсненні операцій з передплати або післяплати від ДПСУ або комітету ВРУ.