Як фіскали намагалися постійному представництву нерезидента податок донарахувати

Пропонуємо Вашій увазі матеріал електронного аналітичного щоденника «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН». Видання входить в системи ЛІГА:ЗАКОН. З питань використання видань «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» та «ЮРИСТ & ЗАКОН» чи їх підключення звертайтесь за тел.: (044) 501-3-700.

Документ: постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017 р. № 826/16863/14 Кому читати: постійним представництвам нерезидента Що сталося: податківці намагалися донарахувати податок на доходи нерезидента постійному представництву за відсутності торговельних операцій за кодами діяльності материнської компанії

. Закони, пов’язані з цією статтею, детальні консультації, коментарі податкових органів – все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Якщо ви вважаєте, що ваше представництво провадить діяльність підготовчого й допоміжного характеру на користь нерезидента, то це геть не означає, що фіскальні органи поділятимуть ваші погляди та не дорахують вам недонараховане. Яскравою та показовою в цьому питанні є постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017 р. № 826/16863/14, про яку й ітиметься далі.

Отже, представництво нерезидента (яке, до речі, не вважає(ло) себе постійним представництвом) успішно трудиться на ниві дослідження кон'юнктури ринку, консультування з питань комерційної діяльності та управління, а також проводить аналіз громадської думки.

Види діяльності представництва й материнської компанії розходяться, як у морі кораблі (основні види діяльності материнської компанії – торгівля промисловим обладнанням, сталлю, ремонти та ін.), що також непрямо доводить твердження про "непостійний характер" такого представництва з позиції оподаткування.

Але фіскали думали інакше: провели перевірку й сказали, постійне, мовляв, представництво й крапка, а отримані від материнської компанії кошти – у доходи. Підставою таких вимог стали, зокрема, пп. 133.2.2, пп. 135.5.15, п. 160.8 ПКУ в редакції, чинній під час періодів, за які проводили перевірку. Підсумок – податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) і круглі цифри донарахувань.

Перша й друга інстанції – на боці податкової. Ухвалою ВАСУ від 25.05.2016 р. № К/800/11337/15 рішення перших інстанцій скасовано й справу направлено до суду першої інстанції.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017 р. № 826/16863/14 адміністративний позов задоволено й ППР скасовано. Далі аргументація:

1) представництво відповідно до видів діяльності за КВЕД проводить діяльність із дослідження ринку; консультування з питань комерційної діяльності та управління від імені нерезидента на ринку України, тобто інформує й розповсюджує інформацію про материнську компанію;

2) представництво нерезидента розповсюджує інформації та досліджує ринок і щодо обладнання інших виробників-нерезидентів;

3) фактів імпорту українськими компаніями продукції материнської компанії – нерезидента в розглядуваному періоді не було.

Враховуючи Угоду й поняття представництва в ній, суд дійшов висновку, що (постанова від 17.10.2017 р. № 826/16863/14):

...діяльність позивача повинна проводитися лише для материнської компанії – резидента Федеративної Республіки Німеччина, і лише у такому випадку воно має пільгу щодо оподаткування на території України. Постійне місце діяльності позивача, яке представляє інтереси не свого підприємства (материнської компанії), не підпадає під дію підпунктів "є" та "ф".

І далі визнає представництво постійним (!):

...отже, діяльність Представництва носить постійний і регулярний характер, зокрема материнська компанія здійснює свою діяльність на території України через своє постійне представництво, проводить діяльність шляхом надання послуг з розповсюдження інформації про інші компанії-нерезиденти.

Власне, це саме підкреслювали суди й раніше. Однак статус "постійне представництво", як виявилося, ще ні про що не каже. Так, ВАСУ в ухвалі від 25.05.2016 р. № К/800/11337/15 зазначає:

Без встановлення правомірності віднесення відповідних сум до оподатковуваного доходу висновок про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є передчасним.

І далі, розглядаючи акт перевірки податкової, окружний адміністративний суд м. Києва в постанові від 17.10.2017 г. № 826/16863/14 зауважив, що:

<...> перевіркою не виявлено здійснення торгових операцій (основний вид діяльності) <...> на території України.

<...>

Таким чином, висновок про те, що позивачем порушено податкове законодавство України, через що занижено податок на прибуток за період перевірки, що й стало у подальшому підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, сформовано без урахування відповідей на направлені запити.

Резюме статті

Що маємо в сухому залишку: оскільки в постійного представництва (все-таки постійне) не було торговельних операцій за кодами діяльності материнської компанії (що податківці не спромоглися перевірити й взяти до уваги), ППР скасовано.

Сергій Поліщук, керуючий партнер, Юскутум-Аудит

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (у редакції, чинній під час розглядуваних періодів).

2. Угода – Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 13.07.95 р.

3. КВЕД – Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

Система ЛІГА:ЗАКОН беЗКОШТОВНА презентацІя