Як зазначають податківці, принцип стягнення ПДВ, на перший погляд, достатньо простий: із суми податкових зобов’язань віднімаємо суму податкового кредиту і отримуємо суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Однак, попри його простоту, цей податок - один з найскладніших і саме з його обліком пов’язана найбільша кількість спірних моментів.
Питання 1: Через помилку в ІПН контрагента потрапила зайва податкова накладна. Чи можна виправити її через коригування з типом причини 20?
Відповідь: Коли зайва податкова накладна (далі - ПН) потрапила до ЄРПН через помилку в ІПН контрагента, недоречно виправляти через розрахунок коригування (далі – РК) з типом причини 20. Для виправлення помилки в ІПН покупця варто скористатись звичайним РК з кодом причини коригування «103» (повернення товару чи авансових платежів), який виводить показники зайвої податкової накладної в нуль.
Питання 2: Чи є відповідальність за порушення податкового законодавства у період карантину?
Відповідь: Штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Зверніть увагу! Зазначене звільнення поширюється не на всі види порушень. Так, наприклад, штрафи за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ та акцизного податку навіть у період дії карантину будуть застосовуватись.
Питання 3: Орендар повертає орендодавцю орендоване приміщення, яке протягом періоду договору було відремонтоване. Як дана операція буде оподатковуватися ПДВ?
Відповідь: Повернення орендованого приміщення із поліпшенням розглядається як надання послуг орендодавцю, яке оподатковується за ставкою ПДВ 20% наступним чином:
- якщо орендодавець не відшкодовує витрати на поліпшення, то повернення офісних приміщень з ремонтом визнається безоплатним постачанням послуг, яке оподатковується ПДВ з базою оподаткування в розмірі вартості придбання товарів/послуг на ремонт;
- якщо орендодавець відшкодовує витрати на поліпшення офісних приміщень, та повернення визнається наданням послуг та оподатковується ПДВ з базою оподаткування в розмірі договірної ціни таких послуг (отриманого відшкодування), але не нижче «звичайної ціни».
Питання 4: Чи застосовуються штрафи за несвоєчасну сплату ПДВ після подання уточнюючого розрахунку - у терміни сплати за основною декларацією?
Відповідь: Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком певних випадків, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
За порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено штрафи в розмірі від 5 до 50% із суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання.
Важливо! Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання за уточнюючим розрахунком, такий платник після фактичної сплати повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від наявності умислу в його діях та терміну прострочення.
Питання 5: Який порядок формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку (за показниками приладів обліку), якщо постачальник не реєструє відповідні ПН в ЄРПН?
Відповідь: Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання ПН.
При цьому, платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показниками приладів обліку за попередні звітні (податкові) періоди.
Якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання ПН дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту на підставі таких документів шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло право на податковий кредит, уточнюючих розрахунків з урахуванням строків давності.
Питання 6: Чи є відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації помилково (безпідставно) складених ПН/РК?
Відповідь: При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН і надати покупцю за його вимогою.
За порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до таких ПН в ЄРПН застосовуються штрафні санкції.
Крім того, ст. 120-1 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації ПН/РК в ЄРПН, в т. ч. тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені.
Не застосовують штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.
Відповіді на питання були надані ДПС у Тернопільській області.