(0)
Новости

Новости

27 Листопада 2017

Істина в останній інстанції: чи стане конституційна скарга ефективним інструментом захисту в податкових спорах?

Пропонуємо Вашій увазі матеріал електронного аналітичного щоденника «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН». Видання входить в системи ЛІГА:ЗАКОН. З питань використання видань «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» та «ЮРИСТ & ЗАКОН» чи їх підключення звертайтесь за тел.: (044) 501-3-700.





В Україні триває судова реформа. Одночасно зі скороченням кількості інстанцій у судах загальної юрисдикції в нашій країні з'являється новий інструмент юридичного захисту – інститут конституційної скарги, передбачений новим Законом про КСУ. Чи допоможе він захистити інтереси платників податків у податкових спорах?

.
Закони, пов’язані з цією статтею, детальні консультації, коментарі податкових органів – все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Закажите бесплатную презентацию
Минуло майже чотири місяці з дня набрання чинності новим Законом про КСУ, яким передбачено інститут конституційної скарги. Нагадаємо, це сталося ще влітку – 3 серпня 2017 р.

Станом на 20 листопада 2017 р. до Конституційного Суду України (далі – КСУ) надійшло 419 конституційних скарг*, із яких лише 8 стосуються питань оподаткування. Жодну з них поки що не розглянули по суті, оскільки КСУ досі не затвердив нового Регламенту (хоча вже мав це зробити), а в діючому взагалі не передбачено порядку розгляду справ за конституційними скаргами. Утім, все ще попереду.
__________
* За даними, розміщеними на офіційному веб-сайті КСУ (http://www.ccu.gov.ua).

Вісім із 419 – начебто небагато. Та чи може їх стати більше? Чи варто звертатися до КСУ платникам податків, які не знаходять захисту в спорах з органами ДФС у судах загальної юрисдикції? Розберемося.

Що таке конституційна скарга і хто її може подати?

Загалом, інститут конституційної скарги, притаманний правовим системам країн Західної Європи, з'явився в українському законодавстві більше року тому. Законом № 1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію було доповнено, зокрема, такою нормою:

Стаття 1511. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

Уже з цієї загальної норми зрозуміло, що можливості застосування нового інструменту захисту доволі обмежені.

По-перше, відповідно до цієї норми КСУ за конституційною скаргою не зобов'язаний перевіряти судове рішення на правосудність. Фактично презюмується, що остання судова інстанція загальної юрисдикції це вже зробила, перевіривши, зокрема, правильність застосування закону. Тому КСУ перевіряє застосований у судовому рішенні закон або його окремі норми на відповідність Конституції.

А по-друге, конституційну скаргу можна подати лише в разі, якщо вичерпано всі інші національні засоби юридичного захисту. Тобто тільки після розгляду справи в касаційній інстанції (або апеляційній, якщо можливості перегляду в порядку касації не передбачено).

Далі ці норми конкретизуються у ст. ст. 55, 56 Закону про КСУ, де даються визначення самої конституційної скарги та її суб'єкта, а також встановлюються формальні вимоги до її змісту.

Конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (ч. 1 ст. 55 Закону про КСУ).

! Не можна перевірити на відповідність Конституції судові рішення, які набрали законної сили до 30 вересня 2016 р., тобто до набрання чинності вищезазначеними змінами до Конституції. Що стосується судових рішень, які набрали законної сили в період з 30.09.2016 до 03.08.2017 (тобто після змін до Конституції, але до набрання чинності новим Законом про КСУ), то для подання конституційних скарг щодо них відводився тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, який уже також закінчився (п. 3 Прикінцевих положень Закону про КСУ).

Суб'єктом права на конституційну скаргу може бути будь-яка фізична або юридична особа (за винятком юридичних осіб публічного права, тобто органів державної влади та місцевого самоврядування), яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України або його окремі положення суперечить Конституції. Це є принциповою новелою у вітчизняному законодавстві, оскільки раніше суб'єктом звернення до КСУ могли бути лише Президент, народні депутати (у кількості не менш як 45), Верховний Суд України, уповноважений Верховної Ради з прав людини. Тепер суб'єктом звернення може стати будь-яка особа, але не будь-якого звернення, а саме звернення у формі конституційної скарги.

! На відміну від інших форм конституційного звернення, суб'єктом права на конституційну скаргу може бути будь-яка фізична або юридична особа (крім юридичних осіб публічного права), яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України або його окремі положення суперечать Конституції.

Конституційну скаргу юридичної особи підписує уповноважена особа, повноваження якої має бути підтверджено установчими документами та актом про призначення (обрання) на посаду. Фізична особа підписує конституційну скаргу особисто, або, якщо вона не може це зробити за станом здоров'я, це робить її довірена особа (ст. 56 Закону про КСУ).

Коли можна подати конституційну скаргу?

За загальним правилом, встановленим ст. 77 Закону про КСУ, конституційну скаргу можна подати, якщо:

1) вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження – судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду);

2) з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.

! Суб'єкт права на конституційну скаргу має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення. Зважаючи на те, що суди загальної юрисдикції перевантажені і далеко не завжди одразу надають сторонам повний текст рішення, така "опція" є доволі корисною.

Стаття 77 Закону про КСУ наділяє цей орган певними дискреційними повноваженнями. Зокрема, як виняток, конституційну скаргу може бути прийнято і після спливу трьох місяців, якщо КСУ визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу.

КСУ може відмовити у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги.

Що має містити конституційна скарга?

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону про КСУ у конституційній скарзі обов'язково зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи (для іноземця чи особи без громадянства – місця перебування) або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

2) відомості про уповноважену особу, що діє від імені суб'єкта права на конституційну скаргу (якщо суб'єкт – юридична особа, то уповноважена особа має бути та, що зазначена у ЄДР);

3) короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;

4) опис перебігу розгляду відповідної справи в судах;

5) конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;

6) обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону;

! За конституційною скаргою КСУ перевіряє на відповідність Конституції України не судове рішення у справі, а застосований у ньому закон України або його окремі норми. Тому скарга має містити конкретні положення закону, які належить перевірити на відповідність Конституції, та конкретні положення Конституції, на відповідність яким належить перевірити закон, із обґрунтуванням тверджень щодо його неконституційності.

7) відомості про документи і матеріали, на які посилається суб'єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів;

8) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Копія остаточного судового рішення у справі суб'єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.

Подання та розгляд конституційної скарги

Щоб заощадити дорогоцінний час читачів, зараз не будемо докладно розглядати всі законодавчі нюанси процедури відкриття конституційного провадження та розгляду справи. Залишимо це для інших статей. Поки що виділимо основні, на наш погляд, моменти.

1. Спосіб подання скарги. Конституційні скарги, як і будь-які звернення до КСУ, надсилаються поштою або подаються безпосередньо до Секретаріату, який проводить попередню перевірку (ч. 1 ст. 57 Закону про КСУ).

2. Попередня перевірка конституційної скарги та її наслідки. Секретаріат КСУ здійснює попередню перевірку скарги. Якщо вона за формою не відповідає вимогам Закону про КСУ, керівник Секретаріату повертає її суб'єкту права на конституційну скаргу. Утім, повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до КСУ з дотриманням вищезазначених вимог (ст. 57 Закону про КСУ).

! За відсутності будь-якої з обов'язкових складових конституційної скарги (вони перелічені у попередньому підрозділі) Секретаріат КСУ матиме формальні підстави вважати її неприйнятною згідно з ч. 1 ст. 77 Закону про КСУ, і за результатами попередньої перевірки поверне її суб'єкту скарги. Останній, звичайно, має право подати її повторно, усунувши недоліки, але ж це зайва витрата часу та ризик пропустити тримісячний строк для подання скарги, який при цьому не поновлюється.

3. Строк відкриття конституційного провадження. Загалом, розгляд конституційних скарг може тривати досить довго. За загальним правилом, лише ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову Колегія КСУ має постановити не пізніше одного місяця з дня визначення Судді-доповідача (ч. 4 ст. 61 Закону про КСУ). Для цього ще потрібно визначити Суддю-доповідача, що робиться в порядку, визначеному Регламентом КСУ. Але новий Регламент поки що не затверджено, тому загальний строк від подання скарги відкриття провадження прогнозувати не беремося. Але повідомити суб'єкта скарги про відкриття провадження мають у 10-денний термін з дня постановлення ухвали про це.

4. Строк конституційного провадження. За загальним правилом, строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців (ч. 2 ст. 75 Закону про КСУ). Але ж обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про його відкриття. А цьому, як ми вже з'ясували, передує попередня перевірка Секретаріатом та визначення Судді-доповідача, строки яких у Закону про КСУ чітко не визначено, а нового Регламенту, як ми вже казали, досі не затверджено.

Утім, із 01.09.2017 і до затвердження нового Регламенту діє Тимчасовий порядок розподілу конституційних подань, конституційних звернень, конституційних скарг між суддями Конституційного Суду України, їх попередньої перевірки та підготовки попередніх висновків, затверджений розпорядженням в. о. Голови КСУ. За цим документом, попередня перевірка конституційної скарги в Секретаріаті КСУ і підготовка інформаційної довідки має проводитись "невідкладно", причому скарги розподіляються між суддями не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації. А протягом десяти календарних днів з дня одержання матеріалів скарг Управління правової експертизи вже має передати суддям-доповідачам попередні висновки. Тож якщо виникатимуть затримки у розгляді конституційних скарг, то хіба що тому, що Закон про КСУ, як ми вже з'ясували, не дуже квапить суддів із їх розглядом.

5. Учасники провадження. Учасниками конституційного провадження є суб'єкт права на конституційну скаргу або її уповноважена особа та орган або посадова особа, які ухвалили акт, що є предметом розгляду в Суді. Отже, якщо говорити про податкові спори, то учасниками конституційного провадження, так само, як і провадження в судах загальної юрисдикції, будуть представники органів ДФС. Також КСУ може залучати до участі у розгляді справи органи та посадових осіб, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, участь яких необхідна для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи.

6. Забезпечувальний наказ. Цікаву новелу містить стаття 78 Закону про КСУ: при розгляді конституційної скарги Велика палата КСУ, у виняткових випадках, з власної ініціативи може вжити заходів щодо забезпечення конституційної скарги, видавши забезпечувальний наказ, який є виконавчим документом. Підставою для забезпечення конституційної скарги є необхідність запобігти незворотнім наслідкам, що можуть настати у зв'язку з виконанням остаточного судового рішення. Проте навряд чи це застосовуватиметься у спорах, що стосуються податкових правовідносин.

Які наслідки задоволення конституційної скарги?

За результатами розгляду справ за конституційними скаргами КСУ ухвалює рішення (ст. 84 Закону про КСУ). Відповідно до нової ст. 1512 Конституції рішення та висновки, ухвалені КСУ, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 97 Закону про КСУ у своєму рішенні Суд може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Причому Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження виконання рішення, додержання висновку. Більше того, за невиконання рішень КСУ тягне за собою відповідальність (ст. 98 Закону про КСУ).

Та чи означає це, наприклад, що платнику податків, який отримав рішення КСУ на свою користь, одразу повернуть суми донарахованого ПДВ та штрафних санкцій за операціями з "фіктивними постачальниками у 10-му коліні", які він сплатив після програшу апеляції в адміністративному суді? Такий приклад першим спадає на думку, адже норми чинного ПКУ допускають солідарну відповідальність постачальника та покупця, тоді як юридична відповідальність має носити індивідуальний характер (ст. 61 Конституції). Але, чесно кажучи, маємо великі сумніви щодо дієвості рішення КСУ в подібній ситуації. Адже рішення про неконституційність тієї чи іншої норми закону та рішення, що зобов'язує орган ДФС вчинити певні юридичні дії (наприклад, повернути кошти), – це, як кажуть в Одесі, "дві великі різниці".

Інша річ те, що встановлена КСУ неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане КСУ офіційне тлумачення положень Конституції, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. У такій редакції викладено п. 5 ч. 2 ст. 245 КАСУ.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини (ст. 249 КАСУ). Таку заяву слід подати протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини, тобто у нашому випадку – з дня набрання законної сили рішенням КСУ.


Резюме статті

Отже, які попередні висновки ми можемо зробити з аналізу норм нового Закону про КСУ в частині інституту конституційної скарги? Які прогнози щодо ефективності цього інструменту захисту у податкових спорах? Якщо можна так сказати, прогноз стримано-песимістичний (на противагу стримано-оптимістичному), у тому сенсі, що новий інструмент – не для всіх.

По-перше, як ми вже зазначали, КСУ перевіряє не правосудність будь-якого судового рішення, а лише конституційність закону, на підставі якого це рішення було прийнято. А це одразу звужує перелік категорій податкових спорів, які можуть отримати продовження в КСУ.

По-друге, навіть позитивне для платника рішення КСУ не зупиняє виконання відповідного рішення суду загальної юрисдикції, а лише є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

А, по-третє, діючий склад КСУ досі не обрав собі нового Голову та не затвердив Регламент, і, взагалі, за 2017 рік не виніс жодного рішення.

Утім, зважаючи на те, що Закон про КСУ не передбачає сплати судового збору за подання конституційної скарги, то за наявності необхідних підстав та впевненості у своїй правоті – чому б не спробувати знайти істину? Шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам...


Юрій Циганок, сертифікований спеціаліст IAS IPFM, СAP, керівник бухгалтерського напрямку, ЛІГА:ЗАКОН




1. Конституція – Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

2. КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

3. Закон № 1401 – Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 р. № 1401-VIII.

4. Закон про КСУ – Закон України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 р. № 2136-VIII.







Законодавство, пов’язане з цією статтею,
консультації та коментарі податкових органів –
все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Система ЛІГА:ЗАКОН беЗКОШТОВНА презентацІя