Ліміт каси по-новому

Пропонуємо Вашій увазі матеріал електронного аналітичного щоденника «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН». Видання входить в системи ЛІГА:ЗАКОН. З питань використання видань «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» та «ЮРИСТ & ЗАКОН» чи їх підключення звертайтесь за тел.: (044) 501-3-700.




Поява Положення № 148 викликала чимало запитань. Навіть те, що раніше вважалося чітко прописаною нормою, на сьогодні виписано неоднозначно. Зокрема, таким моментом і є затвердження та розрахунок ліміту каси, оскільки Положення № 148 не містить із цього приводу чітких рекомендацій. Тож про це й поговоримо у статті.

. Закони, пов’язані з цією статтею, детальні консультації, коментарі податкових органів – все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Що таке ліміт каси та кому він не потрібен

Традиційно за визначенням терміна "ліміт каси" звернемося до пп. 16 п. 3 Положення № 148:

ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Підприємства самостійно встановлюють ліміт каси та мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкову виручку (готівку), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здають до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу та зарахування на банківські рахунки юридичних осіб (п. 15 Положення № 148).

Водночас згідно з п. 54 Положення № 148 не вважається готівка понадлімітною в день її надходження, якщо:

– вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку й одночасного отримання з каси банку) наступного дня на госппотреби підприємства;

– вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку й одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на госппотреби підприємства.

Крім того, підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (п. 18 Положення № 148).

Якщо ж для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) готівку було отримано в банку, то дозволено зберігати її в касі понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку (п. 18 Положення № 148).

Готівку для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів можна зберігати в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом десяти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівку, одержану в банку на інші виплати, підприємство видає своїм працівникам у той самий день (п. 18 Положення № 148).

Кажучи про тих, кому потрібно встановлювати ліміт, простіше йти від зворотного: визначити коло тих, кому все ж таки ліміт каси не потрібен.

Отже, без установлення ліміту каси можуть працювати:

– банки та фізичні особи – підприємці (п. 14 Положення № 148);

– релігійні організації (релігійні громади, управління та центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності (п. 51 Положення № 148).

Водночас вимоги Положення № 148 не поширюються на:

1) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

2) представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності;

3) банки та філії іноземних банків (п. 2 Положення № 148).

Решта, хто не побачив себе у наведеному вище переліку, повинні розраховувати ліміт.

Проте є найпоширеніше запитання: чи потрібно встановлювати ліміт каси, якщо підприємство здійснює лише безготівкові розрахунки та лише на заробітну плату отримує готівку в банку? Запитання слушне й актуальне, адже колишня форма Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення № 637) під час розрахунку ліміту каси не передбачала участі виплат, пов'язаних із оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів. Інша справа – видача готівки на госппотреби та відрядження, які й раніше брали участь у розрахунку ліміту каси. З набранням же чинності Положенням № 148 ситуація кардинально змінилась, адже зазначений документ з приводу розрахунку ліміту каси не містить жодних вимог щодо того, які саме види надходжень чи видачі готівки потрібно брати, а отже, виходить, що до розрахунку можна включати навіть зарплатні виплати. Щоправда, податківці наразі не озвучили своєї думки з цього приводу, але фіскальний орган під час проведення перевірки, зокрема, визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам (пп. 3 п. 58 Положення № 148). Тому краще письмово запитати про це контролерів. Кого саме з контролерів запитати? Звісно ж, фіскалів, адже згідно з п. 2 Указу № 436 штрафують нас саме вони, та й контроль покладено на них, тож нехай і розкажуть, як нам працювати.

Ліміт каси вважається нульовим, якщо підприємство його не встановило (незалежно від причин такого невстановлення). Отже, у такому разі вся готівка, яка перебуває в касі підприємства на кінець робочого дня та не здана, уважається понадлімітною (п. 53 Положення № 148), за що передбачено штрафні санкції п. 1 Указу № 436:

у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Для тих, у кого під час обчислення ліміту середньоденний показник дорівнює нулю, Положення № 148 не вимагає встановлення ліміту в 170 грн, як раніше того вимагав п. 5.4 Положення № 637.

Розраховуємо ліміт каси

Виходячи з п. 50 Положення № 148, підприємства з урахуванням особливостей роботи зобов'язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси. Для відокремлених підрозділів підприємства встановлюється окремий ліміт каси, який доводять до їх відома внутрішніми наказами або розпорядженнями.

Наразі виникають питання щодо того, який саме вигляд повинен мати порядок розрахунку ліміту каси.

У розрахунку враховується строк здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи. З огляду на це виходить, що підприємствам, розташованим у населених пунктах, де немає банків, яким п. 48 Положення № 148 дозволяє здавати готівку не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів, можна під час визначення ліміту отриману величину помножити на 5. Проте це суто теоретично, тому обережним бухгалтерам радимо з цього приводу заручитись індивідуальною податковою консультацією.

Щодо сільгосппідприємств нагадаємо, що раніше вони могли встановлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та переробки сільгосппродукції згідно з фактичними показниками їхніх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (переробки) сільгосппродукції попереднього року (п. 5.5 Положення № 637). На сьогодні ж таку можливість прямо не передбачено. Однак вважаємо, що в межах системного прочитання норм Положення № 148 вони можуть і зараз продовжувати так діяти.

!

Відтепер для розрахунку ліміту каси абсолютно не обов'язково брати будь-які три місяці з останніх 12 місяців, що передують встановленню (перегляду) ліміту каси. Тобто фактично за основу можна брати навіть один місяць, у якому був найбільший рух готівки. Одним словом, у цій частині підприємство приймає рішення самостійно.

Якою ж має бути сама форма розрахунку ліміту каси? Традиційно, аби не вигадувати велосипед, за основу ми можемо взяти форму з додатка 8 Положення № 637, що втратив чинність. При цьому радимо цю форму, як і Порядок розрахунку ліміту, також затвердити відповідним наказом по підприємству.

Підприємствам-новачкам, як і раніше, необхідно розраховувати прогнозний ліміт на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку), а після закінчення перших трьох місяців їх роботи у двотижневий строк ліміт переглядають за фактичними показниками діяльності (п. 50 Положення № 148).

Коли ліміт потрібно перезатверджувати

За загальним правилом, що "перекочувало" з п. 5.11 Положення № 637 до п. 55 Положення № 148, ліміт каси та строки здавання готівки можуть переглядатися:

– у зв'язку зі змінами законодавства України;

– за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку / графіків змінності тощо).

Звичайно, ключовим залишається слово "можуть", проте вважаємо, що підприємствам необхідно переглянути та перезатвердити ліміт каси. Наш аргумент: прийняття Положення № 148 є зміною законодавства. Крім того, як було зазначено вище, Положення № 148 зобов'язує підприємства самостійно розробити та затвердити Порядок розрахунку ліміту каси, а на його підставі – розрахувати й затвердити ліміт. Цілком зрозуміло, що йдеться про зовсім інші документи, за що й можуть "зачепитись" фіскали під час перевірок.

Галина Зубар, головний редактор Б&З, ЛІГА:ЗАКОН

1. Указ № 436 – Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95.

2. Положення № 148 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148.

3. Положення № 637 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637.

Система ЛІГА:ЗАКОН беЗКОШТОВНА презентацІя