(0)
Новости

Новости

27 Лютого 2020

Огляд законодавчих змін від 26.02.2020

Праця і заробітна плата


 Схоже, новий Український правопис дійшов і до кадрової документації. Тож Мінсоцполітики довелося пояснювати, як бути з назвами посад (професій) у жіночому роді.
1.
 Назви посад (професій) у штатному розписі визначають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327 (далі – Класифікатор професій). У ньому справді назви посад (професій) наведено в чоловічому роді, крім назв, які застосовують лише в жіночому ("Друкарка", "Економка", "Нянька", "Покоївка", "Швачка" тощо).
2. Постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437 схвалено нову редакцію Українського правопису, п. 4 параграфа 32 якого передбачено утворення іменників на означення осіб жіночої статі від іменників чоловічого роду.
Через це фахівці Міністерства підготували проект Змін № 9 до Класифікатора професій, який ураховує вказані вимоги, а саме: абз. 22 розд. 3 "Основні положення" Класифікатора професій пропонують викласти в новій редакції. Вона дозволить за потреби адаптувати професійні назви робіт для означення жіночої статі. Наприклад, "інженер – інженерка", "верстатник широкого профілю – верстатниця широкого профілю", "соціолог – соціологиня".
3. Назви посад (професій), у редакції яких використано слова "проект", "кафедра" тощо, наприклад "Завідувач кафедри" (код 1229.4), "Керівник проектів та програм" (код 1238), "Головний інженер проекту" (код 1237.1), буде приведено у відповідність до норм і правил Українського правопису під час формування нової версії Класифікатора професій.
У підсумку Мінсоцполітики вважає, що під час унесення запису про назву роботи до кадрової документації можна застосовувати новий Український правопис.
Проте все ж треба враховувати, що інформацію зі Звіту з ЄСВ опрацьовують за допомогою комп'ютерних технологій. Тож, на нашу думку, краще, щоб професійні назви робіт (гр. 12 табл. 5) відповідали чинному Класифікатору професій.
Джерело:
 лист Мінсоцполітики від 06.12.2019 р. № 259/0/193-19

 Фахівці Державної служби зайнятості надали поради роботодавцям з метою уникнення "необгрунтованої" відмови у працевлаштуванні та покарання за це.
У широкому розумінні "необґрунтованою" вважається відмова, яка не містить конкретних причин або посилається на мотиви, які не пов'язані з діловими або професійними якостями претендента на робоче місце.
Що ж радить роботодавцям команда ДСЗ, щоб не отримати на горіхи за "необґрунтовану" відмову у прийнятті на роботу?
Поради роботодавцям
По-перше,
 роботодавець повинен з'ясувати, чи не належить претендент на робоче місце до категорій, яким заборонено відмовляти в прийнятті на роботу. Також слід установити, чи обов'язковою є письмова форма надання відмови (ст. 184 КЗпП).
По-друге, роботодавець зобов'язаний письмово обґрунтувати відмову у працевлаштуванні безробітних, яких направив до роботодавця центр зайнятості. Тому на корінці направлення на працевлаштування, яке центр зайнятості видає безробітному для відвідування ним роботодавця, графу "Відповідь про прийняте рішення" (щодо працевлаштування) роботодавець заповнює особисто. Він ставить відмітку (або наводить пояснення) напроти належної причини відмови у працевлаштуванні.
По-третє, не може вважатись обґрунтованою відмова, якщо претендент на робоче місце навіть не пройшов співбесіду. Необхідно проаналізувати інформацію про навички і здібності шукача роботи та зіставити їх із вимогами, передбаченими в посадовій інструкції.
По-четверте, неприпустимо відмовляти у працевлаштуванні з дискримінаційних мотивів. Перелік ознак, за якими забороняється обмеження прав, міститься, зокрема, у статті 21 КЗпП.
Фахівці ДСЗ нагадали також і про негативні наслідки, які чекають на роботодавця у разі допущення порушень у прийнятті на роботу.
Наслідки порушень
Зокрема, якщо протягом року квоту для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, не буде виконано, з роботодавця буде стягнено штраф у розмірі 9446 грн (станом на 2020 рік).
Якщо ж претендент на робоче місце не належить до певних категорій громадян, то в разі встановлення інспектором Держпраці необґрунтованості відмови у працевлаштуванні дії роботодавця можуть трактуватись як порушення інших вимог законодавства про працю. Згідно зі ст. 265 КЗпП таке порушення карається фінансовою санкцією в розмірі однієї мінімальної зарплати.
Окрім того, чинне законодавство дозволяє оскаржити таку відмову в суді. Як установлено у ч. 2 ст. 232 КЗпП, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на підприємство, в установу, організацію;
3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, та одиноких матерів (батьків) – у разі наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;
5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.
Джерело: повідомлення Державної служби зайнятості.
Незабаром граничний строк подання Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю – 28 лютого 2020 року. Що має знати роботодавець і як йому уникнути штрафних санкцій – читайте у статті "Звітуємо про працевлаштування осіб з інвалідністю".

 За даними Держстату, майже кожен 5 українець працює неофіційно, найбільше – у сільському господарстві, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур'єрській діяльності. Про це заявив Прем'єр-міністр України.
Задля виведення з тіні ринку праці з 10 по 21 лютого 2020 року проводиться інспекційна кампанія.
Інспектори перевірятимуть роботодавців, які мають потенційно не задекларованих 4 і більше осіб. Для такої роботи Держпраці планує збільшити кількість інспекторів. Зокрема, відповідне навчання пройдуть 1200 інспекторів, які на цей час відповідають лише за безпеку праці.
Крім того, уже розроблено спеціальний мобільний додаток, який застосовують під час перевірок і в якому буде повна інформація про суб'єкта господарювання. Також різні органи зможуть більш ефективно обмінюватись інформацією за допомогою цього додатка.
У цілому у 2020 році інформаційні та інспекційні кампанії буде проведено в галузі сільського господарства, будівництва, транспорту та кур'єрської діяльності.
Нагадаємо, що з 02.02.2020 скоригували ст. 265 КЗпП і зменшили частину трудових штрафів.

 Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає лише в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у відведені законодавством строки. Тягар вини у вчиненні такого порушення покладають на роботодавця (власника або уповноважений ним орган). Відповідний висновок наводить Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) у постанові від 27.01.2020 у справі № 682/3060/16-ц.
Обставини судового позову полягали в тому, що під час звільнення з роботи позивачу не повернули трудову книжку, з наказом про звільнення не ознайомили та не повідомили про належні до виплати суми.
Проте, як з'ясувалося під час розгляду справи в суді першої інстанції, у день звільнення позивач не працював, доказів пред'явлення вимоги про розрахунок не надав, до бухгалтерії підприємства з такою вимогою не звертався, від отримання трудової книжки відмовився.
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та виходив з того, що з вимогою про проведення розрахунку позивач не звертався, зарплату виплачено через поштовий грошовий переказ, отже, його трудові права не порушено. Позивач не був позбавлений можливості отримати трудову книжку та зарплату у встановлені строки.
До того ж судами встановлено, що позивач відмовився отримати трудову книжку та ознайомитися з наказом про звільнення, про що були складені відповідні акти.
Тож йому було відмовлено в позовних вимогах з огляду на те, що немає вини роботодавця в неотриманні повного розрахунку під час звільнення. Роботодавець надав досить доказів того, що він виконував свої обов'язки щодо остаточного розрахунку.

  Отримайте безкоштовний та повний доступ 

до усіх матеріалів та аналітики в ЛІГА:ЗАКОН!

Отримати доступ на 72 години



Податок на додану вартість


 1 лютого 2020 р. стартував "новий" порядок блокування податкових накладних. Регулює його Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Ідеться про постанову КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.
ДПС уже встигла відрапортувати: указаний Порядок ефективніший для боротьби з мінімізаторами, більшою мірою захистить права сумлінних платників.
Важливе нововведення - зміни до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, у разі відповідності яким не зупиняють реєстрацію ПН/РК у ЄРПН. Аби запобігти формуванню фіктивного податкового кредиту несумлінними платниками податку, які підлаштовуються до ознак і показників, унесено також зміни до критеріїв, за якими проводять автоматизований моніторинг.
Зважаючи на те що всі рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН приймає комісія регіонального рівня, можна оскаржити рішення про відмову в адміністративному порядку, що забезпечує швидке досудове вирішення спору.
Нагадаємо, що ДПС озвучила строки для судового оскарження блокування податкових накладних.
Якщо суб'єкта господарювання включили до переліку ризикових платників податків, то тепер є можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії для спростування відповідності критерію ризиковості документів до комісії регіонального рівня. Вона протягом 7 робочих днів зобов'язана прийняти відповідне рішення.
Додатково ДПС запевняє, що активно працює з Мінфіном і Комітетом ВРУ для подальшого вдосконалення системи моніторингу як нормативно, так і з погляду ефективності боротьби зі зловживаннями та забезпечення прав сумлінних платників податків.

 ДПС нагадала, що питання виключення платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, розглядається Комісією регіонального рівня у разі:
– виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку
та/або
– отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Нагадаємо, що документами для виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
– договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), зокрема рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
– інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Такі документи комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 101.18 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

 Мінфін затвердив зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства від 14.11.2014 р. № 1130 (далі – Положення № 1130). Більшість цих змін передбачають лише косметичні правки норм Положення № 1130.
Отже, серед змін:
– присвоєння фізособам у разі реєстрації платником ПДВ 12-значного індивідуального податкового номера: 1-й – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПСУ;
– розгляд ДПСУ скарг, поданих в адміністративному порядку відповідно до статей 55, 56 ПКУ, або звернень про перегляд рішень контролюючих органів із питань реєстрації, анулювання реєстрації, перереєстрації платників податку або про внесення записів чи змін до Реєстру платників ПДВ;
– унесення до Реєстру платників ПДВ позначки "Реєстрація особи підлягає анулюванню" у день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про держреєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) чи припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця або в день унесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ. Разом із такою позначкою до Реєстру платників ПДВ вноситимуть і підставу для анулювання реєстрації згідно з п. 184.1 ПКУ та дату виникнення цієї підстави;
– оприлюднення ДПСУ до дати анулювання ПДВ-реєстрації позначки "Реєстрація особи підлягає анулюванню", підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ та дати виникнення такої підстави;
– подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість за формою № 1-ЗВР особисто або поштою платником ПДВ або представником підприємства;
– зазначення у реєстраційній заяві платника ПДВ (ф. № 1-ПДВ) податкового номера за винятком юросіб, які подали заяву держреєстратору разом із документами для держреєстрації створення юрособи, а також учасників договорів про спільну діяльність та управителів майна під час подання реєстраційної заяви з позначкою "Реєстрація".
Крім того, у Положенні № 1130 посилання на головного бухгалтера як на особу, відповідальну за ведення бухобліку, замінили словами "особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку".
Зазначені зміни затверджено наказом Мінфіну від 29.01.2020 р. № 30. Цей наказ набирає чинності через 10 днів із дня його офіційного опублікування.

 ДПС розглянула випадок, коли платник ПДВ придбав одну одиницю обладнання та здійснив часткову передоплату за нього. Іншу частину вартості оплатили вже після постачання обладнання. Причому ціну обладнання прив'язали до курсу валюти.
На дату отримання часткової передоплати за товар (обладнання) постачальник повинен був скласти податкову накладну виходячи з обсягу такої передоплати. Причому в графі 6 потрібно було зазначити відповідну частку товару, за яку було здійснено таку передоплату, виходячи з ціни одиниці товару, визначеної в договорі.
Припустімо, що на дату фактичного постачання товару здійснюють перерахунок ціни товару у зв'язку зі зміною курсу валюти. Тоді на цю дату потрібно скласти другу податкову накладну на різницю між повною вартістю товару (обрахованою з урахуванням проведеного перерахунку) і сумою, сплаченою як передоплата. У графі 7 такої податкової накладної необхідно зазначити перераховану (нову) ціну одиниці товару, а в графі 6 - частку товару, розраховану виходячи з такої перерахованої (нової) ціни одиниці товару.
На цю ж дату постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату передоплати. У ньому потрібно вказати перераховану (нову) ціну одиниці товару та здійснити перерахунок частки товару, за яку було здійснено передоплату.
Отже, ціна однієї й тієї самої одиниці товару в обох податкових накладних (на дату часткової передоплати й на дату постачання товару), з урахуванням складених до них розрахунків коригування, повинна бути однаковою.
Джерело: ІПК ДПСУ від 12.02.2020 р. № 559/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.

 ДПС розглянула ситуацію, коли орендар здійснює ремонт об'єкта оренди, який пошкоджено через пожежу. Такий об'єкт оренди орендар продовжить використовувати в господарській діяльності.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) за операцією з придбання товарів/послуг для ремонту об'єкта оренди, орендар має право зарахувати до складу податкового кредиту. Звісно, за умови підтвердження їх зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Зважаючи на те, що після ремонту орендар використовуватиме об'єкт оренди для здійснення оподатковуваних операцій у межах своєї госпдіяльності до завершення строку договору оренди, нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов'язання згідно з пп. "г" п. 198.5 ПКУ не потрібно.
Джерело: ІПК ДПС від 11.02.2020 р. № 528/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.

  Отримайте безкоштовний та повний доступ 

до усіх матеріалів та аналітики в ЛІГА:ЗАКОН!

Отримати доступ на 72 години



Податок на прибуток


 ПКУ не передбачено відповідальності платників податків за порушення термінів подання уточнюючої звітності з податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) за формою "П". Проте неподання такої уточнюючої декларації може призвести до визначення контролюючим органом податкових зобов'язань із податку на прибуток і нарахування штрафних санкцій за наслідками перевірок наступних податкових (звітних) періодів.
Нагадаємо, що ППР за формою "П" контролюючий орган складає в разі зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Водночас формою "П" ППР передбачено, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання ППР (у разі проведення процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яку було завищено, підлягає виправленню платником податків у показниках податкової звітності з податку на прибуток.
Джерело: роз'яснення із категорії 102.22 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

 ДПС зауважила, що в разі зміни ознаки неприбутковості потрібно за основним місцем обліку подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН та привести у відповідність установчі документи.
Адже обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) лише для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
Джерело: ІПК ДПСУ від 04.02.2020 р. № 466/6/99-00-04-02-02-06/ІПК

  Отримайте безкоштовний та повний доступ 

до усіх матеріалів та аналітики в ЛІГА:ЗАКОН!

Отримати доступ на 72 години



Звітність


 Фахівці ГУ ДПС у Харківській області роз'яснили, як виправляти помилки, яких припустився ФОП на загальній системі оподаткування в раніше поданій декларації про майновий стан і доходи.
Зокрема, суми податкового зобов'язання уточнюють (виправляють) у розділі VII "Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах" декларації, у якому потрібно зазначити суму, на яку збільшують чи зменшують податкове зобов'язання з ПДФО або військового збору у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Водночас у рядку 27 декларації належить зазначити суму штрафу, яку теж самостійно розраховує підприємець у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Суму пені, нараховану підприємцем у такому разі, він має зазначити в рядку 28 декларації.
Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Харківській області




Контроль і відповідальність


 У Державній регуляторній службі пояснили, чи є право у бізнесу не допускати до перевірок, якщо немає затверджених уніфікованих форм актів, які складають за результатами перевірок.
Для переконливості своєї позиції фахівці регулятора підкріпили її судовими рішеннями, які набули законної сили.
Наведемо коротко їх підсумок.
1. Уніфікована форма акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, розроблена з урахуванням положень постанови КМУ від 10.05.2018 р. № 342, не затверджена. Тому скаржник мав визначені Законом № 877-V підстави для недопуску посадових осіб до перевірки (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. у справі № 335/12240/19).
2. Товариство не допустило до перевірки Держпраці, оскільки остання не затвердила та не оприлюднила на офіційному вебсайті уніфіковану форму акта. Тому оскаржуваний наказ про анулювання дозволів (який прийнятий на підставі акта про недопущення до перевірки) прийнято з порушенням вимог Закону № 877-V (постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. у справі № 540/1990/19).
3. Органи держнагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проводити держнагляд (контроль), оскільки за результатами перевірок можна складати акти перевірок виключно за уніфікованою формою (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 р. у справі № 824/1058/19-а).
4. Акт, складений ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області за результатами перевірки за формоюяка не відповідає вимогам постанови КМУ від 10.05.2018 р. № 342, не міг бути підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу. Це є достатньою підставою для скасування постанови ГУ Держпрожспоживслужбою у Вінницькій області про накладення стягнень (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 р. у справі № 120/1254/19-а).

 Уряд на засіданні 18 лютого ухвалив проект Закону України "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення". Він спрямований на реформування дозвільної системи у сфері охорони довкілля. Сфера дії поширюється на енергетику, виробництво й обробку металів, промисловість із переробки мінеральної сировини, хімічну промисловість, управління відходами та інші види діяльності, перелік яких наведено в ст. 2 законопроекту. Про це інформує сайт Міністерства енергетики та захисту довкілля.
Зменшення промислового забруднення передбачено шляхом:
- запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів;
- оцінювання кумулятивного впливу промислового об'єкта на довкілля;
- галузевого регулювання (особливі вимоги для кожної галузі);
- запровадження щорічного звітування про виконання умов інтегрованого дозволу;
- розроблення базового звіту до отримання інтегрованого дозволу.
Важливий елемент реформи - упровадження "Найкращих доступних технологій та методів управління" (НДТМ). Це дорожня карта для кожної галузі великої промисловості, галузевий "керівний документ", що містить перелік заходів для переходу до найбільш ефективного й екологічного виробництва. У межах НДТМ підприємствам буде запропоновано набір рішень для зменшення негативного впливу на довкілля, у тому числі й економічно доцільних, що не потребують значних інвестицій і клопіткого планування. Тому операторам установок обіцяють можливість вибору для поступового впровадження природоохоронних заходів різного масштабу.
Ще один важливий крок - звітування підприємств щороку про виконання умов інтегрованого дозволу та природоохоронних заходів, а також запровадження обов'язку застосування автоматизованих систем моніторингу для певних галузей.

 Задля виводу з тіні ринку праці за дорученням Прем'єр-міністра України з 10 по 21 лютого 2020 року проводять інспекційну кампанію. До неї залучили не лише Держпраці, а й ДПС.
На запитання про трудові перевірки і зону їх ризику, терміни перевірок, а також про документи, які здебільшого воліють бачити податківці, що перевіряють роботодавця, відповіла в. о. першого заступника начальника Офісу великих платників податків ДПС.
Наведемо декілька з них.
Як обирають підприємства для перевірок, можливо, існують якісь критерії?
Наразі подібних критеріїв немає, та зона ризику таки існує. І в ній найчастіше опиняються підприємства, у яких є ознаки мінімізації кількості працівників і, відповідно, фонду оплати праці. Такі роботодавці зазвичай установлюють мінімальну зарплату та неповний робочий день для працівників.
За якою адресою – юридичною чи фактичною можуть проводити перевірки щодо наявності неоформлених працівників?
Виїзна перевірка може проводитись за адресою реєстрації платників, а також за іншими адресами, які за інформацією органів ДПС можуть бути пов'язані з об'єктами оподаткування таких платників. Таку інформацію містять наявні у контролерів документи.
Це можуть бути, зокрема:
– форма № 20-ОПП щодо об'єктів оподаткування;
– адреси розташування точок здійснення діяльності, зазначених у ліцензіях;
– запити, скарги, інші письмові документи;
– інформація з реєстрів і автоматизованих інформаційних систем органів податкової служби, до перегляду яких мають доступ перевіряючі.
Скільки триває фактична перевірка виявлення неоформлених працівників та чи попереджають платника про намір її провести?
Фактичну перевірку здійснюють без попередження платника податків (особи). Триває вона переважно 10 днів, протягом яких перевіряючі у режимі роботи підприємства здійснюють фактичну перевірку законності трудових відносин роботодавця і найманих працівників. За необхідності працівники органів ДПС мають право продовжити перевірку.
Джерело: сайт офіційного видання ДПС.

 На офіційному порталі ДПС оприлюднено оновлені довідники пільг станом на 01.01.2020:
Довідник № 96/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету (затверджений 12.02.2020);
Довідник № 96/2 інших податкових пільг (затверджений 02.02.2020).
Порівняно з попередньо діючими довідниками пільг, з оновлених довідників вилучено низку пільг щодо ПДВ у зв'язку зі змінами, які внесено до порядку заповнення звітності з ПДВ на підставі наказу Мінфіну від 20.11.2019 р. № 488.
Аналогічно вилучено й низку пільг щодо державного мита у зв'язку зі скасуванням звіту про суми податкових пільг.
Крім того, зазнав коригування зміст окремих пільг із плати за землю (18010588, 18010589, 18010590), а також до Довідника № 96/2 інших податкових пільг включено нову пільгу з ПДВ - 14060539.
Також зважайте на те, що декларацію з ПДВ за оновленою формою вперше подаємо до 20 лютого.


 

  Отримайте безкоштовний та повний доступ 

до усіх матеріалів та аналітики в ЛІГА:ЗАКОН!

Отримати доступ на 72 години

© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 2020
© ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020