Схоже, новий Український правопис дійшов і до кадрової документації. Тож Мінсоцполітики довелося пояснювати, як бути з назвами посад (професій) у жіночому роді.
1. Назви посад (професій) у штатному розписі визначають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327 (далі – Класифікатор професій). У ньому справді назви посад (професій) наведено в чоловічому роді, крім назв, які застосовують лише в жіночому ("Друкарка", "Економка", "Нянька", "Покоївка", "Швачка" тощо).
2. Постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437 схвалено нову редакцію Українського правопису, п. 4 параграфа 32 якого передбачено утворення іменників на означення осіб жіночої статі від іменників чоловічого роду.
Через це фахівці Міністерства підготували проект Змін № 9 до Класифікатора професій, який ураховує вказані вимоги, а саме: абз. 22 розд. 3 "Основні положення" Класифікатора професій пропонують викласти в новій редакції. Вона дозволить за потреби адаптувати професійні назви робіт для означення жіночої статі. Наприклад, "інженер – інженерка", "верстатник широкого профілю – верстатниця широкого профілю", "соціолог – соціологиня".
3. Назви посад (професій), у редакції яких використано слова "проект", "кафедра" тощо, наприклад "Завідувач кафедри" (код 1229.4), "Керівник проектів та програм" (код 1238), "Головний інженер проекту" (код 1237.1), буде приведено у відповідність до норм і правил Українського правопису під час формування нової версії Класифікатора професій.
У підсумку Мінсоцполітики вважає, що під час унесення запису про назву роботи до кадрової документації можна застосовувати новий Український правопис.
Проте все ж треба враховувати, що інформацію зі Звіту з ЄСВ опрацьовують за допомогою комп'ютерних технологій. Тож, на нашу думку, краще, щоб професійні назви робіт (гр. 12 табл. 5) відповідали чинному Класифікатору професій.
Джерело: лист Мінсоцполітики від 06.12.2019 р. № 259/0/193-19
|
Фахівці Державної служби зайнятості надали поради роботодавцям з метою уникнення "необгрунтованої" відмови у працевлаштуванні та покарання за це.
У широкому розумінні "необґрунтованою" вважається відмова, яка не містить конкретних причин або посилається на мотиви, які не пов'язані з діловими або професійними якостями претендента на робоче місце.
Що ж радить роботодавцям команда ДСЗ, щоб не отримати на горіхи за "необґрунтовану" відмову у прийнятті на роботу?
Поради роботодавцям
По-перше, роботодавець повинен з'ясувати, чи не належить претендент на робоче місце до категорій, яким заборонено відмовляти в прийнятті на роботу. Також слід установити, чи обов'язковою є письмова форма надання відмови (ст. 184 КЗпП).
По-друге, роботодавець зобов'язаний письмово обґрунтувати відмову у працевлаштуванні безробітних, яких направив до роботодавця центр зайнятості. Тому на корінці направлення на працевлаштування, яке центр зайнятості видає безробітному для відвідування ним роботодавця, графу "Відповідь про прийняте рішення" (щодо працевлаштування) роботодавець заповнює особисто. Він ставить відмітку (або наводить пояснення) напроти належної причини відмови у працевлаштуванні.
По-третє, не може вважатись обґрунтованою відмова, якщо претендент на робоче місце навіть не пройшов співбесіду. Необхідно проаналізувати інформацію про навички і здібності шукача роботи та зіставити їх із вимогами, передбаченими в посадовій інструкції.
По-четверте, неприпустимо відмовляти у працевлаштуванні з дискримінаційних мотивів. Перелік ознак, за якими забороняється обмеження прав, міститься, зокрема, у статті 21 КЗпП.
Фахівці ДСЗ нагадали також і про негативні наслідки, які чекають на роботодавця у разі допущення порушень у прийнятті на роботу.
Наслідки порушень
Зокрема, якщо протягом року квоту для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, не буде виконано, з роботодавця буде стягнено штраф у розмірі 9446 грн (станом на 2020 рік).
Якщо ж претендент на робоче місце не належить до певних категорій громадян, то в разі встановлення інспектором Держпраці необґрунтованості відмови у працевлаштуванні дії роботодавця можуть трактуватись як порушення інших вимог законодавства про працю. Згідно зі ст. 265 КЗпП таке порушення карається фінансовою санкцією в розмірі однієї мінімальної зарплати.
Окрім того, чинне законодавство дозволяє оскаржити таку відмову в суді. Як установлено у ч. 2 ст. 232 КЗпП, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на підприємство, в установу, організацію;
3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, та одиноких матерів (батьків) – у разі наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;
5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.
Джерело: повідомлення Державної служби зайнятості.
Незабаром граничний строк подання Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю – 28 лютого 2020 року. Що має знати роботодавець і як йому уникнути штрафних санкцій – читайте у статті "Звітуємо про працевлаштування осіб з інвалідністю".
|
За даними Держстату, майже кожен 5 українець працює неофіційно, найбільше – у сільському господарстві, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур'єрській діяльності. Про це заявив Прем'єр-міністр України.
Задля виведення з тіні ринку праці з 10 по 21 лютого 2020 року проводиться інспекційна кампанія.
Інспектори перевірятимуть роботодавців, які мають потенційно не задекларованих 4 і більше осіб. Для такої роботи Держпраці планує збільшити кількість інспекторів. Зокрема, відповідне навчання пройдуть 1200 інспекторів, які на цей час відповідають лише за безпеку праці.
Крім того, уже розроблено спеціальний мобільний додаток, який застосовують під час перевірок і в якому буде повна інформація про суб'єкта господарювання. Також різні органи зможуть більш ефективно обмінюватись інформацією за допомогою цього додатка.
У цілому у 2020 році інформаційні та інспекційні кампанії буде проведено в галузі сільського господарства, будівництва, транспорту та кур'єрської діяльності.
Нагадаємо, що з 02.02.2020 скоригували ст. 265 КЗпП і зменшили частину трудових штрафів.
|
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає лише в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у відведені законодавством строки. Тягар вини у вчиненні такого порушення покладають на роботодавця (власника або уповноважений ним орган). Відповідний висновок наводить Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) у постанові від 27.01.2020 у справі № 682/3060/16-ц.
Обставини судового позову полягали в тому, що під час звільнення з роботи позивачу не повернули трудову книжку, з наказом про звільнення не ознайомили та не повідомили про належні до виплати суми.
Проте, як з'ясувалося під час розгляду справи в суді першої інстанції, у день звільнення позивач не працював, доказів пред'явлення вимоги про розрахунок не надав, до бухгалтерії підприємства з такою вимогою не звертався, від отримання трудової книжки відмовився.
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та виходив з того, що з вимогою про проведення розрахунку позивач не звертався, зарплату виплачено через поштовий грошовий переказ, отже, його трудові права не порушено. Позивач не був позбавлений можливості отримати трудову книжку та зарплату у встановлені строки.
До того ж судами встановлено, що позивач відмовився отримати трудову книжку та ознайомитися з наказом про звільнення, про що були складені відповідні акти.
Тож йому було відмовлено в позовних вимогах з огляду на те, що немає вини роботодавця в неотриманні повного розрахунку під час звільнення. Роботодавець надав досить доказів того, що він виконував свої обов'язки щодо остаточного розрахунку.
|