(0)
Новости

Новости

11 Грудня 2017
Пропонуємо Вашій увазі матеріал електронного аналітичного щоденника «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН». Видання входить в системи ЛІГА:ЗАКОН. З питань використання видань «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» та «ЮРИСТ & ЗАКОН» чи їх підключення звертайтесь за тел.: (044) 501-3-700.





Ви все-таки переходите на МСФЗ і не знаєте з чого почати, куди бігти, у кого питати і що робити? Спокійно. Починати потрібно з теоретичної підготовки, а далі за роботу візьмемося разом. Тож почнемо з основних понять...

.
Закони, пов’язані з цією статтею, детальні консультації, коментарі податкових органів – все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Закажите бесплатную презентацию

Визначаємось з підходами до складання МСФЗ-звітності

Зазвичай у разі переходу на МСФЗ у підприємства є три варіанти складання фінансової звітності за МСФЗ у періоді, що передує першому звітному періоду за МСФЗ. Такий період називають ще першим порівняльним. Тож для складання звітності у першому порівняльному періоді можна скористатись:

– паралельним обліком;

– трансляцією;

– трансформацією.

Кожен із варіантів має свої переваги і недоліки. Задля їх розуміння та здійснення найоптимальнішого саме для вас вибору розглянемо кожен із варіантів окремо.

Паралельний облік

Суть методу полягає в тому, що підприємство паралельно здійснює облік усіх господарських операцій за двома системами стандартів: за НП(С)БО та МСФЗ. Впровадження паралельного обліку дасть змогу випускати звітність за МСФЗ так оперативно, як того потребують користувачі. Його використання є доцільним у тому разі, коли оперативні управлінські рішення приймаються на основі звітності за МСФЗ та коли існує необхідність у більш частому складанні звітності, ніж щомісячно чи щоквартально.

Нагадаю, що згідно зі змінами, внесеними до Закону про бухоблік, підприємство з 01.01.2018 може самостійно в наказі про облікову політику встановлювати власний звітний період.

Якщо ж компанії потрібна щоквартальна (річна) звітність, а дані за МСФЗ не використовуються в системі бюджетування чи в управлінському обліку, то доцільно скористатися методом трансформації.

Паралельний облік дає можливість отримати найбільш детальну інформацію: на рівні бухгалтерської проводки. Це означає, що підприємство має змогу отримати абсолютно всю фінансову та нефінансову інформацію стосовно здійсненої господарської операції.

Водночас паралельний облік – найдорожчий спосіб для переходу на МСФЗ. Він потребує запровадження складної інформаційної системи, її інтеграції з існуючою програмою, яка використовується для ведення бухгалтерського обліку.

На підприємстві повинен бути принаймні один спеціаліст, який володіє обраною програмою автоматизації обліку та зможе впровадити паралельний облік з нуля. Однак практика свідчить, що система паралельного обліку досить трудомістка і одного фахівця буває замало.

Впровадження системи паралельного обліку істотно змінює роботу бухгалтерії. У разі впровадження подвійного обліку бухгалтерів потрібно додатково навчити працювати у програмі, що реалізовує облік у обох системах стандартів. Адже саме їм доведеться вносити в систему дані з великою кількістю аналітики, необхідної для МСФЗ-звітності.

Важливим питанням є вибір відповідного програмного забезпечення. При цьому найпопулярніші на сьогодні бухгалтерські програми можна налаштувати на виконання функцій паралельного обліку.

Трансляція

Цей метод передбачає створення підсистеми МСФЗ у програмному продукті, за допомогою якого здійснюється ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Підсистема МСФЗ – це підсистема ведення обліку та формування звітності відповідно до МСФЗ у складі автоматизованої системи ведення бухгалтерського обліку.

При цьому автоматизоване ведення обліку досягається шляхом часткової трансляції даних, яка передбачає, що на окремому плані рахунків МСФЗ проводки формуються трьома способами.

1. Конвертація (трансляція) бухгалтерських проводок за правилами меппінга.

Меппінг – правила відповідності між даними НП(С)БО і МСФЗ, що задаються у підсистемі МСФЗ. Конвертація (трансляція даних) – це автоматичне перенесення даних із регістрів бухгалтерського обліку за НП(С)БО на план рахунків МСФЗ відповідно до правил меппінга.

2. Незалежне ведення обліку за МСФЗ за окремими напрямками, які не підлягають конвертації з НП(С)БО, оскільки НП(С)БО та МСФЗ передбачають різні підходи до обліку певних статей звітності за допомогою спеціально розробленого функціоналу (документів, обробок) з можливістю аналізу рухів за рахунками НП(С)БО за період. Наприклад: НП(С)БО передбачає наявність малоцінних необоротних матеріальних активів, які підлягають амортизації за одним із методів: 100 % чи 50/50, а МСФЗ не містить навіть такого поняття. У такому разі облік основних засобів, нарахування амортизації, відображення суми витрат за МСФЗ та НП(С)БО здійснюватимуться окремо і проводки не можуть транслюватись. Такий облік потребує наявності фахівців з МСФЗ у штаті підприємства.

3. Операції, які не конвертуються з НП(С)БО і для яких недоцільно реалізовувати спеціальний функціонал. Такі операції можуть бути перенесені вручну окремо, наприклад, бухгалтерські довідки.

Трансформація

Із усіх наведених вище підходів трансформація є найпоширенішим. Вона складається з комплексу облікових та аналітичних процедур, які мають здійснюватися на звітну дату. Під час проведення трансформації потрібно виконати в обов'язковому порядку такі дії:

визнати активами та зобов'язаннями за МСФЗ все те, що не було визнано активом чи зобов'язанням за НП(С)БО.

Наприклад, відповідно до п. 22 IFRS 16 "Оренда" (дата застосування – 01.01.2019)* на момент укладення договору оренди орендар повинен визнати право користування активом і відповідне зобов'язання у звіті про фінансовий стан у сумі дисконтованих майбутніх платежів за договором оренди. Право користування активом також може включати будь-які витрати, безпосередньо пов'язані з укладенням оренди. За П(С)БО 14, П(С)БО 16 витрати на операційну оренду є витратами періоду;

* Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності 13.01.2016 опублікувала новий IFRS 16 "Оренда", який змінює вимоги до звітності, введені більш як 30 років тому старим IAS 17 "Оренда". IFRS 16 обов'язковий до застосування з 01.01.2019. Однак компанії можуть застосовувати його раніше цієї дати за умови, що новий IFRS 15 "Виручка" також застосовуватиметься.

не визнавати активами та зобов'язаннями за МСФЗ все те, що в обов'язковому порядку визнавалось у складі активів чи зобов'язань за НП(С)БО.

Наприклад, відповідно до п. 1 розд. ІІІ Положення № 1213 вартість права постійного користування земельними ділянками державні підприємства відображають у складі нематеріальних активів у порядку, встановленому П(С)БО 8. Так, п. 5 П(С)БО 8 передбачено, що право користування земельною ділянкою відображається у складі нематеріальних активів за вартістю цього права, яка визначається згідно із Законом про оцінку майна. Таку саму думку викладено в листі Мінфіну від 06.03.2009 р. № 31-34000-10-10/6424.

Відповідно ж до МСБО 38 "Нематеріальні активи" зазначене право не може бути визнано активом початково;

рекласифікувати всі статті фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ.

Наприклад, підприємства на практиці часто не дотримуються вимог П(С)БО 32 та обліковують інвестиційну нерухомість як основні засоби. Під час проведення трансформації необхідно здійснити рекласифікацію та відобразити будівлі (землю), що здаються в оренду, у складі інвестиційної нерухомості відповідно до вимог МСБО 40;

оцінити активи та зобов'язання згідно з вимогами МСФЗ.

Наприклад, відповідно до вимог МСБО 36 "Зменшення корисності активів" необхідно провести тест на знецінення. Це означає, що підприємству слід порівняти балансову вартість основних засобів, нематеріальних активів, інвестиційної нерухомості, боргових фінансових інструментів із сумою очікуваного відшкодування. Сума очікуваного відшкодування визначається як максимальна з двох величин:

– цінність використання – це сумарна величина дисконтованих грошових потоків від активу здебільшого за 5 років бюджетного прогнозу;

– справедлива вартість, зменшена на суму витрат на реалізацію.

Незважаючи на значну кількість процедур, які потрібно провести під час трансформації фінансової звітності за національними стандартами у фінансову звітність за МСФЗ, цей вид переходу на МСФЗ є найпоширенішим та найдешевшим.

Також на цю тему читайте статтю "Перехід на МСФЗ: чому, хто, коли та чи все всім зрозуміло".


Наталія Салова, Податковий консультант, сертифікований аудитор, IAB, САР




1. Закон про бухоблік – Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. Закон про оцінку майна – Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.

3. Положення № 1213 – Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213.

4. П(С)БО 14 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181.

5. П(С)БО 8 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. № 242.

6. П(С)БО 16 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

7. П(С)БО 32 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 "Інвестиційна нерухомість", затверджене наказом Мінфіну від 02.07.2007 р. № 779.

8. МСБО 40 – Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 40 "Інвестиційна нерухомість".

9. МСБО 17 – Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Оренда".

10. МСБО 36 – Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Зменшення корисності активів".

11. МСБО 38 – Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Нематеріальні активи".







Законодавство, пов’язане з цією статтею,
консультації та коментарі податкових органів –
все це Ви знайдете в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Система ЛІГА:ЗАКОН беЗКОШТОВНА презентацІя